- упокорений
- -на, -не, Рс.Дієпр. пас. мин. ч. до упокорити.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
упокорений — (впоко/рений), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до упокорити. || упоко/рено (впоко/рено), безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Який виражає упокорення … Український тлумачний словник
упокорений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
упокорено — (впоко/рено), рідко. Присл. до упокорений … Український тлумачний словник